Обручки та фото з пекла. У Вежі відкрили виставку речей, які нацисти відбирали у в’язнів

Марія ЛЄХОВА

У самому центрі Вінниці відкрилася виставка, яка буквально повертає голоси тим, кого намагалися стерти з історії.
Це розповідь про звичайні предмети — годинники, обручки та фотокартки, які нацисти відбирали у в’язнів концтаборів під час арешту.
Сьогодні ці речі, що десятиліттями мовчали в закордонних архівах, шукають шлях додому, до нащадків українських героїв та жертв війни.

Бувають речі, чия вартість вимірюється не золотом чи механізмом, а голосами людей, які їх колись тримали. За інформацією Музею Вінниці та Арользен Архівів, у самому серці нашого міста відкрилася пересувна виставка, яка намагається виправити одну з несправедливостей історії — повернути особисті речі в’язнів нацистських концтаборів їхнім нащадкам.

Цей проєкт — не просто стенди з фотографіями. Це спроба повернути імена тим, кого нацистський режим намагався перетворити на цифри. Коли людей забирали до таборів, у них відбирали все: обручки, годинники, сімейні фото, перові ручки. Десятиліттями ці предмети мовчали в архівах, а тепер вони «заговорили», аби знайти дорогу додому.

Два боки однієї трагедії

Експозиція розділена на два символічні блоки, кожен з яких викликає сильні емоції:

«Знайдені»: Історії родин, яким волонтери вже встигли передати реліквії їхніх дідів та прадідів. З 2016 року завдяки цій кампанії понад 1000 сімей по всій Європі знову тримали в руках речі своїх рідних.
«Розшукуються»: Стенди з предметами українців, чиї нащадки досі не знають, що в архівах Німеччини на них чекає частинка їхньої сімейної історії.

Місцева історія

Особлива частина виставки присвячена нашому земляку. Михайло Кіхтенко народився у 1915 році в селі Кутищі Хмільницького району. Він був кухарем, мав дружину та дитину. У 1942 році його шлях проліг крізь пекло концтаборів: Гросс-Розен, Дахау, Нойєнгамме.

«Сьогодні ми не знаємо, чи вдалося Михайлу вижити та повернутися додому. Але його кишеньковий годинник із ланцюжком досі чекає на своїх законних власників. Арользен Архіви та історики просять вінничан: якщо ви чули це прізвище або знаєте щось про його родичів із Хмільницького району — допоможіть повернути цю пам'ять родині».

Як долучитися та відвідати?

Виставка має і волонтерську мету. Організатори закликають молодь Вінниці ставати частиною мережі «детективів пам’яті», які допомагають шукати сліди в’язнів у місцевих архівах та громадах. Адже кожна повернута річ — це доказ того, що людина не була забута.

Корисна інформація для відвідувачів:

Де: Вежа Артинова (2 та 3 поверхи), а також банерна версія у Вінницькому технічному фаховому коледжі (Хмельницьке шосе, 91/2).
Коли: До 10 квітня.
Графік: Середа – неділя, з 12.00 до 17.00.
Вартість: Вхід безкоштовний.

Ця виставка — нагадування, що історія складається не з дат у підручниках, а з маленьких портмоне, годинників і фотографій, які колись належали чиємусь батькові чи дідусеві.